Районний семінар учителів української мови і літератури у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів смт. Сутиски

14 листопада 2012 року у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів смт.Сутиски проведено районний семінар учителів української мови і літератури на тему: «Забезпечення вчителями української мови та літератури умов для самореалізації особистості шляхом впровадження інноваційних технологій». Високий рівень підготовки та проведення семінару кафедрою філологів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів смт.Сутиски засвідчив значну роботу членів кафедри, тісну співпрацю з адміністрацією школи, іншими предметними кафедрами.

Роботу семінару очолила керівник районного методичного кабінету Касянчук Людмила Леонідівна. Проведення семінару чітко організоване згідно плану.

Учні школи святково привітали учасників семінару, розповіли про діяльність їхнього навчального закладу. Слова про рідну школу звучали особливо тепло й урочисто з уст дітей, одягнених у національний український одяг. Уся школа цвіла вишитими сорочками, в які були одягнені вчителі та учні.

У вітальному слові директора школи Дідух М.Б. представлено учителів кафедри філології: завідувача предметної кафедри Самохвал В.А., учителів Стеценко Н.Г., Паненко Р.Г., Процкіну Л.М., Сидорук Л.Л., проведено аналіз їх творчої діяльності, презентовано методичні посібники, виготовлені учителями.

Учасникам семінару представлено творчий портрет кафедри філологів у вигляді відеопрезентації, що дало змогу глибоко познайомитися з роботою кожного учителя української мови і літератури, використанням інноваційних методів учителями на уроках, створенням умов для самореалізації особистості кожного учня шляхом впровадження у навчальний процес інноваційних технологій.

Яскравим та творчим було представлення творчої лабораторії учителів-словесників – кабінету української мови і літератури. Учні розповіли, як затишно їм навчатися в кабінеті, як цікаво проводяться уроки з використанням комп’ютерних технологій. Завідувач навчальним кабінетом Стеценко Н.Г. презентувала роботу кабінету, розповіла про навчально-методичне забезпечення, дидактичний матеріал, наявний у кабінеті, наочні посібники, комп’ютерне забезпечення, методичні посібники членів кафедри, матеріали розвитку творчої особистості учнів. Учасники семінару з цікавістю розглядали виставку «Педагогічний вернісаж» (методичні розробки україністів).

Завідувач предметної кафедри філологів Самохвал В.А. провела презентацію роботи методичного об’єднання вчителів української мови та літератури, познайомила з темою роботи кафедри, інноваційними методами діяльності, досягненнями роботи вчителів, розвитком творчої особистості учнів, проведенням позакласних та виховних заходів з предмета. Учителями-словесниками району відзначено високий рівень діяльності роботи кафедри української філології школи.

Надзвичайно корисним та потрібним для учасників семінару стало проведення фахового сервера: фрагментарне засідання-практикум із розділів «Орфоепія» та «Стилістика», де вчителі мали можливість практично повправлятися у правильному наголошуванні слів, визначенні лексичних, граматичних та стилістичних помилок, подивитися відеофільми про правильну вимову слів.

14 листопада – знаменна дата у літературному житті українців, саме в цей день Україна відзначала 100-річчя від дня народження Андрія Малишка, тому увазі учасників семінару було представлено виховний захід: годину-портрет «Малишкова стежина в ріднім краю, що поєднала пісню і життя». У ході проведення виховного заходу використано мультимедійну презентацію, фрагменти документальних відеофільмів, що відображали моменти життя Андрія Малишка, спогади про поета-пісняра. Вчителі та учні почули живе слово А.Малишка, сповнене великої любові до рідної України. Учні 11 класу виразно декламували вірші Малишка, учні та вчителі майстерно виконували пісні на його слова «Стежина», «Вчителько моя», «Київський вальс»,  «Пісня про рушник», що стало піднесеним ліричним струменем виховного заходу.

Ліричним продовженням «Пісні про рушник» стало проведення  майстринями української вишивки, вчителями майстер-класу «І на тім рушникові оживе все знайоме до болю», де було продемонстровано кілька видів української вишивки та орнаментів, дано поради щодо техніки вишивання. Проведена виставка-огляд українських вишиваних рушників. Учасники семінару активно брали участь у проведенні майстер-класу.

На завершення дві майстрині–вишивальниці, берегині української пісні  Сахарова Зінаїда Миколаївна та  Трифанюк Людмила Станіславівна виконали дуетом пісню «Рушники» (музика З.Сахарової, слова Б.Онищука). Далі ми друкуємо цю прекрасну пісню.

Учнями та вчителями проведено фестиваль звичаєвої культури українців, на якому представлено фольклорне дійство значення обрядового українського вишитого рушника у долі людини. Учні виконували пісні, танцювали українські народні танці, майстерно розігрували сценки народного життя, пов’язані з оберегом – вишитим рушником. Настрій в усіх від побаченого та почутого був піднесений, урочистий, святковий, усі учасники прекрасного дійства були захоплені виконавською майстерністю учнів та вчителів.

Саме тому на методичному консиліумі від усіх вчителів району звучали слова захоплення й подяки вчителям української мови і літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів смт.Сутиски, адміністрації навчального закладу за високий рівень проведення районного семінару.

Високо оцінила проведення семінару керівник районного методичного кабінету Касянчук Людмила Леонідівна, яка надала методичні рекомендації підвищення рівня викладання української мови і літератури у загальноосвітніх школах району.

 

Рушники

Сл. Б.Онищука                Муз. З.Сахарової

 

Рушники, рушники, наче лебеді, білі

Позлітались у ряд на святі образи,

Застелили столи, на портретах розсілись,

На комоді і шафі, і скрині з лози.

 

Рушники, рушники, мов розкрилені роки

Розлетілись у даль від мойого села,

Від сільського двора повели в світ широкий           

І узором рясним та дорога цвіла.

 

У червоне і чорне я вас вишивала

І з надією вірила в щастя й любов.

Пам’ятаю, не раз мені мати казала:

«Що залишиш ти, доню, те й матимеш знов».

 

А багатства в житті Бог не дав, не надбала,

Бо багатство – це втіха, та не назавжди.

Але маю усе, що собі вишивала:

Вірних друзів і діток з роси і води.

 

Рушники, рушники – ніжні маки червоні

І волошки у житі, і розкіш бузку.

Все на тім полотні, мов життя – на долоні,

Мов замріяна пісня про долю людську.