Поїздка освітян Тиврівщини до м. Канева

Кажуть, шляхи України сходяться в Каневі. Воно й не дивно – за кілька кілометрів від старовинного міста знаходиться чи не найбільша духовна святиня українців. Тут, на колишній Чернечій горі, похований Тарас Шевченко. Місце для могили було вибране зовсім не даремно, воно ідеально точно повторює опис, залишений поетом в своєму «Заповіті»/

Саме до Канева вирушили освітяни  Тиврівщини 13 – 14 вересня, здійснюючи екскурсійну поїздку по Шевченківським місцям. До групи ввійшли 50 вчителів загальноосвітніх закладів Тиврівського району, які підготували переможців ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад. Дана поїздка являється винагородою від  районної організації профспілки працівників освіти. Екскурсійна програми була розпочата 13 вересня із м.Канева, «Тарасової гори».

На майданчику біля Чернечої гори учасників екскурсії зустріли скульптури різних героїв Тарасових творів, а на горизонті по той бік Дніпра заповідник Тарасовий обрій. До складу Шевченківського національного заповідника входять три музеї на правах науково – дослідних відділів: музей «Літературна Канівщина», музей «Народне декоративне мистецтво Канівщини», музей «Канів від давнини до сучасності».  Ця місцина відома чи не найкращими на берегах Дніпра пейзажами. Якщо ж відійти від ріки і заглибитись в довколишні ліси, легко заблукати у величезному лабіринті ярів, дрімучих хащів і просторих пагорбів. Особливо приємно тут поблукати в теплу, сонячну погоду, коли все кругом цвіте і сяє. 

Із слів екскурсовода присутні дізналися, що починаючи з 22 травня 1861 року Чернеча гора (пізніше Тарасова гора) стала відомою далеко за межами Канева, а саме з моменту поховання відомого українського поета і художника Тараса Шевченка. Спочатку могила мала вид козацького насипного кургану з дубовим хрестом на вершині. Кількома роками пізніше цей курган був пересипаний в два яруси і обкладений каменем. В радянські часи великий хрест змінили на традиційний  пам’ятник.

Освітяни Тиврівщини вшанували пам'ять Великого Кобзаря покладанням квітів до могили Тараса Шевченка.  Також, учасники екскурсії відвідали літературно – меморіальний музей Тараса Шевченка та новий музей  «Тарасова світлиця», яка за архівними документами, нарисами, малюнками відтворено як  українську хату під солом’яним дахом, в одній кімнаті якої експонуються меморіальні речі першого народного музею, а в іншій – жив хранитель Шевченкової могили Іван Ядловський..

Зупинитись варто в самому Каневі. Зараз Канів – це невеличке містечко на Черкащині, за кілька годин їзди від Києва. Освітяни Тиврівщини з оглядовою екскурсією відвідали м.Канів.

Другий день екскурсії – група освітян Тиврівщини вирушили в c. Моринці, батьківщину Тараса Шевченка. Дане село розташоване за 35 км від райцентру Звенигородка та 45 км від залізничної станції Городище. Учасників екскурсії гостинно зустріли у садибі – музеї, який зібрав під своїм дахом зразки чумацького знаряддя, народного мистецтва, одягу, речей домашнього вжитку першої половини ХІХ століття. Також, група відвідала паркову алею дубів, яку посадили на честь 150 річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, відвідали Моринський меморіал, побували біля хати Копія та Якима Байки, біля Каплички Святого Тарасія.

Своїм подвижницьким життям Тарас Григорович Шевченко готував Україну до незалежності і сьогодні його твори піднімають наш дух, достукуються до нашої совісті, до пристанного сумління. Великий Кобзар запалив серця усіх екскурсантів вогнем прозріння і любові, віщим своїм словом надихнув педагогів Тиврівщини на справи благородні та високі.

Шевченко – наш.

Він – для усіх століть,

Він – як Ісус Христос для України.

Візьміть його вогонь, хоч крихітку візьміть,

І нас вже не поставлять на коліна!

Народ наш не поставлять на коліна!